- посвідчувати
- [поусв’і/джчуватие]
-уйу, -уйеиш
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
посвідчувати
Смотреть что такое "посвідчувати" в других словарях:
посвідчувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
посвідчувати — ую, уєш, недок., посві/дчити, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1) Будучи свідком чого небудь або добре обізнаною у якійсь справі людиною, підтверджувати істинність, правильність чого небудь; свідчити. || Підтверджувати що небудь поглядом,… … Український тлумачний словник
посвідчити — див. посвідчувати … Український тлумачний словник
посвідчування — я, с. Дія за знач. посвідчувати … Український тлумачний словник
посвідчуватися — ується, недок. Пас. до посвідчувати … Український тлумачний словник
засвідчувати — засвідчити (юридично оформляти печаткою й підписом документи, підтверджуючи їх правдивість), посвідчувати, посвідчити … Словник синонімів української мови
присвідчувати — ую, уєш, недок., присві/дчити, чу, чиш, док., перех., діал. 1) Посвідчувати, засвідчувати. 2) Доводити, переконувати … Український тлумачний словник
свідчити — (про що бути доводом чого н.), підтверджувати, підтвердити (що), демонструвати (що), у[в]казувати, у[в]казати (на що), говорити (про що), засвідчувати, засвідчити (що, про що), посвідчувати, посвідчити, показувати, показати (що) … Словник синонімів української мови
розписуватися — уюся, уєшся, недок., розписа/тися, пишу/ся, пи/шешся, док. 1) Ставити свій підпис (перев. для посвідчення чого небудь); підписуватися. || перен., розм. Брати на себе відповідальність за когось або виступати від чийого небудь імені. 2) перен.,… … Український тлумачний словник
